У 2024-МУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 5 РОКІВ З ЧАСУ УХВАЛЕННЯ ТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ”

Протягом цих років дія Закону поетапно поширювалася на різні сфери публічного життя, причому імплементація окремих статей відбувалася щопівроку.

Саме 16 січня 2020, 2021 та 2023 років набули чинності три ключові норми, які регламентують використання державної мови в сферах реклами, обслуговування та друкованих медіа загальнодержавної та регіональної сфери розповсюдження.

Так, відповідно до статті  Закону мовою реклами в Україні є державна мова.

Ця вимога стосується усіх видів реклами:

у друкованих медіа (водночас у медіа, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований медіа);

на телебаченні і радіо;

зовнішньої реклами;

реклами на транспорті, політичної, соціальної реклами тощо.

Згідно з частинами другою та третьою статті 32 Закону є винятки для друкованих медіа, що видаються однією з офіційних мов ЄС, телерадіоорганізацій закордонного мовлення, телерадіоорганізацій, що ведуть мовлення однією або кількома офіційними мовами ЄС, які, поряд із державною мовою, можуть розміщувати рекламу офіційними мовами ЄС. Також законодавство визначає особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України.

Зауважимо, що сфери реклами та інформації для загального ознайомлення (стаття 28) посідають друге місце за кількістю порушень, зафіксованих громадянами. У 2023 році до Секретаріату Уповноваженого надійшло 557 таких звернень.

Імплементація вимог статті  Закону щодо використання державної мови в сфері обслуговування – один з найважливіших етапів, оскільки стосується всіх без винятку громадян і впливає на роботу представників різних галузей та сфер суспільного життя: від побутового обслуговування у крамниці до послуг, що надаються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Щороку ми фіксуємо найбільше звернень громадян, які скаржаться на порушення статті 30. Торік майже половина (1822) із них стосувалися сфери обслуговування споживачів. Відзначимо і той факт, що у січні 2021-го, коли набрали чинності вимоги Закону у сфері обслуговування, зафіксована найбільша кількість звернень за всю історію спостереження – 647.

Нагадаємо, відповідно до статті 30 Закону мовою обслуговування споживачів за замовчуванням є державна мова. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет, українською мовою зобов’язані всі надавачі послуг, незалежно від форми власності.

Ця вимога стосується не лише сфери торгівлі, а й освітніх та соціальних послуг, медичного обслуговування тощо.

Відповідно до статті  Закону, яка набула чинності минулого року, друковані загальнодержавні та регіональні медіа в Україні видаються державною мовою.

Засновники медіа, виданих мовами, іншими ніж державна, зобов’язані забезпечити видання та можливість передплати в Україні такого самого видання державною мовою.

У кожному місці розповсюдження друковані медіа державною мовою мають становити не менше 50 відсотків назв друкованих медіа, що розповсюджуються в цьому місці.

Для місцевих медіа ці норми набирають чинності 16 липня 2024 року.

За результатами моніторингів, проведених Секретаріатом Уповноваженого, видань, які вийшли після 16 січня і не мають української версії, у місцях продажу не зафіксовано та встановлено. Тож розповсюджувачі дотримуються норми про обов’язкову наявність не менше 50% примірників видань українською мовою.