ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО ПЕРЕД ОБОМА ПАЛАТАМИ ПАРЛАМЕНТУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
Народе Сполученого Королівства та його почесні представники!
Усі жителі Англії та Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії!
Усіх земель, які були домом для хоробрих душ відтоді, як виникла Європа!
Я прибув сюди й стою перед вами від імені хоробрих. Від імені наших бійців, які зараз в окопах та під ударами ворожої артилерії. Від імені наших зенітників і всіх захисників неба, які оберігають Україну від ворожої авіації та ракет. Від імені наших танкістів, які воюють за повернення нашого законного кордону. Від імені наших призовників, які зараз проходять підготовку, зокрема тут, у Великій Британії, – дякую, Британіє – і які потім будуть відправлені на фронт – кваліфіковані, екіпіровані й готові до перемоги.
І від імені кожного батька й кожної матері, які чекають своїх хоробрих синів і доньок додому з війни.
Пане спікере!
Пам’ятаєте, трохи більш як два роки тому ми бачилися з вами тут, у парламенті. Для мене це була велика честь. Ми пили чай. Говорили про наших людей, наші країни, політичні традиції України та Великої Британії.
Пане Прем’єр-міністре! Ріші!
Коли ми з вами сьогодні бачились, я сказав вам, що розкажу у своєму виступі в парламенті одну історію. Історію про мої відчуття під час мого першого візиту до Лондона як Президента восени 2020 року.
Була насичена програма. Королівські Високості Вільям і Кетрін. Букінгемський палац. Авіаносець британських Королівських Військово-Морських сил. Вестмінстер. Даунінг-стріт. І, звісно ж, військові кімнати. Там є крісло. Відоме крісло Черчилля.
Працівник музею усміхнувся й запропонував мені тоді сісти в це крісло. Крісло, з якого віддавалися військові накази. І запитав, що я відчуваю. І я сказав, що, безумовно, щось відчув.
Лише зараз я знаю, що це було за відчуття. Всі українці його дуже добре знають. Це відчуття того, як хоробрість проводить тебе через найнеймовірніші труднощі, щоб урешті-решт винагородити тебе перемогою.
Народе Сполученого Королівства та його почесні представники!
Усі жителі Англії та Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії!
Усіх земель, які були домом для хоробрих душ відтоді, як виникла Європа!
Я прибув сюди й стою перед вами від імені хоробрих. Від імені наших бійців, які зараз в окопах та під ударами ворожої артилерії. Від імені наших зенітників і всіх захисників неба, які оберігають Україну від ворожої авіації та ракет. Від імені наших танкістів, які воюють за повернення нашого законного кордону. Від імені наших призовників, які зараз проходять підготовку, зокрема тут, у Великій Британії, – дякую, Британіє – і які потім будуть відправлені на фронт – кваліфіковані, екіпіровані й готові до перемоги.
І від імені кожного батька й кожної матері, які чекають своїх хоробрих синів і доньок додому з війни.
Пане спікере!
Пам’ятаєте, трохи більш як два роки тому ми бачилися з вами тут, у парламенті. Для мене це була велика честь. Ми пили чай. Говорили про наших людей, наші країни, політичні традиції України та Великої Британії.
Пане Прем’єр-міністре! Ріші!
Коли ми з вами сьогодні бачились, я сказав вам, що розкажу у своєму виступі в парламенті одну історію. Історію про мої відчуття під час мого першого візиту до Лондона як Президента восени 2020 року.
Була насичена програма. Королівські Високості Вільям і Кетрін. Букінгемський палац. Авіаносець британських Королівських Військово-Морських сил. Вестмінстер. Даунінг-стріт. І, звісно ж, військові кімнати. Там є крісло. Відоме крісло Черчилля.
Працівник музею усміхнувся й запропонував мені тоді сісти в це крісло. Крісло, з якого віддавалися військові накази. І запитав, що я відчуваю. І я сказав, що, безумовно, щось відчув.
Лише зараз я знаю, що це було за відчуття. Всі українці його дуже добре знають. Це відчуття того, як хоробрість проводить тебе через найнеймовірніші труднощі, щоб урешті-решт винагородити тебе перемогою.
Пані та панове!
Ми вже досягли значних результатів. І ми повинні докласти всіх зусиль, щоб перетворити наші досягнення на фундамент майбутньої архітектури глобальної безпеки.
Світ потребує вашого, Британіє, лідерства так само, як він потребує української хоробрості.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми разом з вами, Британіє, разом зі США та іншими союзниками сформували справжню коаліцію друзів. Це дуже важливо.
Ви були серед тих небагатьох, хто допоміг іще до початку широкомасштабного вторгнення – саме так, як буде необхідно щоразу в майбутньому, щоб запобігти агресії…
Ви почали допомагати превентивно.
Ми маємо зробити цей принцип превентивної допомоги тому, кому загрожує агресія, і превентивних санкцій проти того, хто погрожує агресією, базовим принципом світової антивоєнної політики.
Ми створили коаліцію NLAW і Javelin, які зупинили просування російської армії з першого ж дня вторгнення.
Ми створили коаліцію артилерійських снарядів і коаліцію протиповітряної оборони, які дають нам змогу рятувати життя цивільного населення, наших жінок, дітей і літніх людей у наших містах від жорстокої російської окупації й ракетного терору.
Ми створили потужну санкційну коаліцію. Ваше лідерство в захисті міжнародного правопорядку шляхом санкцій проти держави-терориста не викликає сумніву. І ми маємо пройти цим шляхом до того моменту, коли Росія буде позбавлена будь-якої можливості фінансувати війну.
Найважливіше, що разом із G7 ми створили коаліцію цінностей. Коаліцію, яка захищає світовий порядок, заснований на правилах, і права людини.
Коаліцію, яка спрацює так, що у світі з часом просто не залишиться «сірих» зон, у яких життя людини не має значення.
Щоб так і було, має бути справедливість.
Кожен, хто інвестує в терор, повинен за це відповідати. Кожен, хто інвестує в насильство, повинен відшкодувати збитки тим, хто постраждав від терору, агресії чи інших форм державного насильства.
На таких принципах базуються наші пропозиції про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та спеціального компенсаційного механізму, який відшкодує збитки від війни за рахунок російських активів.
Справедливість – це один із десяти елементів нашої формули миру, яку запропонувала Україна й підтримала Британія. Я дякую вам за вашу готовність застосувати формулу!
Як я вже казав, зараз українські солдати навчаються в Британії. Зокрема, керувати танками Challenger. Вашими основними бойовими танками. Це танкова коаліція в дії, і я дякую тобі, Ріші, дякую за цей потужний оборонний крок – за танкову допомогу.
Коаліція ракет дальнього радіуса дії – найновіша з усіх. Вона дасть нам змогу змусити зло повністю відступити з нашої країни, знищивши його схованки в глибині окупованих територій.
І це все – не лише про зброю. Ми разом довели, що світ справді допомагає тим, хто відважно відстоює свободу. І таким чином прокладає шлях до нової історії. Історії світу, який уміє бути швидким у допомозі. Який уміє бути дієвим в обороні. Який уміє бути принциповим у темні часи. Який сумлінно виконує договори та домовленості. Який не дає злочинцям утекти від правосуддя. Який уміє долати право вето, якщо ним зловживають. Який уміє не боятися й перемагати.
Такою має бути нова реальність вільного світу! Я впевнений у цьому.
Однак зло все ще поруч, і битва триває. Так, ми знаємо, чим вона закінчиться і як ми почуватимемося в день перемоги.
Щодня ми продовжуємо платити життями, болем і сльозами за наближення перемоги. Життями наших героїв, яких ми втрачаємо в боях. Життями наших героїв, які щодня беруть на себе смертельні ризики, щоб урятувати якомога більше наших солдатів і цивільних.
Сьогодні я матиму честь зустрітися з Його Величністю Королем. Для мене це буде справді особливий момент. Зокрема тому, що я передам йому від усіх українців слова подяки за підтримку, яку Його Величність надавав їм, коли ще був Принцом Уельським.
Пані та панове!
Ми вже досягли значних результатів. І ми повинні докласти всіх зусиль, щоб перетворити наші досягнення на фундамент майбутньої архітектури глобальної безпеки.
Світ потребує вашого, Британіє, лідерства так само, як він потребує української хоробрості.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми разом з вами, Британіє, разом зі США та іншими союзниками сформували справжню коаліцію друзів. Це дуже важливо.
Ви були серед тих небагатьох, хто допоміг іще до початку широкомасштабного вторгнення – саме так, як буде необхідно щоразу в майбутньому, щоб запобігти агресії…
Ви почали допомагати превентивно.
Ми маємо зробити цей принцип превентивної допомоги тому, кому загрожує агресія, і превентивних санкцій проти того, хто погрожує агресією, базовим принципом світової антивоєнної політики.
Ми створили коаліцію NLAW і Javelin, які зупинили просування російської армії з першого ж дня вторгнення.
Ми створили коаліцію артилерійських снарядів і коаліцію протиповітряної оборони, які дають нам змогу рятувати життя цивільного населення, наших жінок, дітей і літніх людей у наших містах від жорстокої російської окупації й ракетного терору.
Ми створили потужну санкційну коаліцію. Ваше лідерство в захисті міжнародного правопорядку шляхом санкцій проти держави-терориста не викликає сумніву. І ми маємо пройти цим шляхом до того моменту, коли Росія буде позбавлена будь-якої можливості фінансувати війну.
Найважливіше, що разом із G7 ми створили коаліцію цінностей. Коаліцію, яка захищає світовий порядок, заснований на правилах, і права людини.
Коаліцію, яка спрацює так, що у світі з часом просто не залишиться «сірих» зон, у яких життя людини не має значення.
Щоб так і було, має бути справедливість.
Кожен, хто інвестує в терор, повинен за це відповідати. Кожен, хто інвестує в насильство, повинен відшкодувати збитки тим, хто постраждав від терору, агресії чи інших форм державного насильства.
На таких принципах базуються наші пропозиції про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та спеціального компенсаційного механізму, який відшкодує збитки від війни за рахунок російських активів.
Справедливість – це один із десяти елементів нашої формули миру, яку запропонувала Україна й підтримала Британія. Я дякую вам за вашу готовність застосувати формулу!
Як я вже казав, зараз українські солдати навчаються в Британії. Зокрема, керувати танками Challenger. Вашими основними бойовими танками. Це танкова коаліція в дії, і я дякую тобі, Ріші, дякую за цей потужний оборонний крок – за танкову допомогу.
Коаліція ракет дальнього радіуса дії – найновіша з усіх. Вона дасть нам змогу змусити зло повністю відступити з нашої країни, знищивши його схованки в глибині окупованих територій.
І це все – не лише про зброю. Ми разом довели, що світ справді допомагає тим, хто відважно відстоює свободу. І таким чином прокладає шлях до нової історії. Історії світу, який уміє бути швидким у допомозі. Який уміє бути дієвим в обороні. Який уміє бути принциповим у темні часи. Який сумлінно виконує договори та домовленості. Який не дає злочинцям утекти від правосуддя. Який уміє долати право вето, якщо ним зловживають. Який уміє не боятися й перемагати.
Такою має бути нова реальність вільного світу! Я впевнений у цьому.
Однак зло все ще поруч, і битва триває. Так, ми знаємо, чим вона закінчиться і як ми почуватимемося в день перемоги.
Щодня ми продовжуємо платити життями, болем і сльозами за наближення перемоги. Життями наших героїв, яких ми втрачаємо в боях. Життями наших героїв, які щодня беруть на себе смертельні ризики, щоб урятувати якомога більше наших солдатів і цивільних.
Сьогодні я матиму честь зустрітися з Його Величністю Королем. Для мене це буде справді особливий момент. Зокрема тому, що я передам йому від усіх українців слова подяки за підтримку, яку Його Величність надавав їм, коли ще був Принцом Уельським.
Я не кажу зараз, що після цієї війни жодних воєн уже не буде. Неможливо повністю стерти зло з людської природи. Але в наших силах – гарантувати словами й справами, що світлий бік людської природи переможе. Той бік, який ми з вами поділяємо. І це понад усе.
Дякую за увагу! Дякую за підтримку!
Йдучи з парламенту Британії два роки тому, я дякував вам за прекрасний англійський чай. Сьогодні, йдучи з парламенту, я хочу подякувати всім вам заздалегідь за англійські літаки.
До речі, скоро п’ята година.
Хай живе Велика Британія і хай живе Король!
Слава Україні!