Закон щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення: які зміни передбачені

Президент України 15 липня підписав Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”. 16 липня закон опубліковано, 17 липня він набуває чинності.

 У 2025 році змінилися порогові суми відповідальності за недостовірне декларування:

 Адміністративна відповідальність (ст. 172-6 КУпАП) тепер настає у випадку, якщо в декларації виявлено недостовірні відомості на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У 2025 році це від 454 200 грн до 2 271 000 грн.

 Кримінальна відповідальність (ст. 366-2 ККУ) також зазнала змін. Якщо раніше вона наставала за розбіжності в декларації від 500 ПМ (1,5 млн грн), то тепер поріг підвищено:

 Частина 1 — від 2 500 ПМ, тобто від 7 570 000 грн

 Частина 2 — за розбіжності понад 2 500 ПМ (сума також від 7,57 млн грн і вище)

 Зменшено порогове значення для кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ) — з 6,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів. У 2025 році це становить 9 млн 084 тис. грн (раніше — 9 млн 841 тис. грн).

 Розширено перелік суб’єктів, які можуть бути притягнуті до відповідальності. Тепер до нього включено членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

 Закон вносить зміни до ст. 290 ЦПК України щодо цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

 Тепер позов про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення дохід держави може бути поданий, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами перевищує 750 прожиткових мінімумів (у 2025 році — 2 млн 271 тис. грн).

Оскільки в ч. 2 ст. 290 ЦПК України зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів” (далі – Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності Закону – 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 грн.

Встановлено терміни перебування в реєстрі порушників.

 Змінено строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів
(відповідно до змін у ст. 59 Закону «Про запобігання корупції»):

 1 рік — якщо особу притягнуто до цивільно-правової чи адміністративної відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

 До погашення/зняття судимості — у випадку притягнення до кримінальної відповідальності.
 5 років — для юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 ККУ).

 Після спливу вказаних строків дані автоматично виключаються з Реєстру.

 Для розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами внесено зміни до ст. 219 КПК України. Уточнено, які саме провадження розслідує Бюро економічної безпеки (БЕБ), а які — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Зокрема, підвищено поріг вартості майна або збитків, після якого справа переходить до компетенції НАБУ.

На пропозицію НАЗК із фінального тексту закону виключено положення, які могли обмежити процедуру моніторингу способу життя 

Порядок та строки його проведення залишаються без змін — згідно із Законом України «Про запобігання корупції» та чинними підзаконними актами